катер

КА́ТЕР, а, ч. Невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) переважно для недалекого плавання.

Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Л. Укр., III, 1952, 611);

Дніпро велично котить могутні хвилі, річкою снують катери, буксири, стоять коло берега баржі (Ю. Янов., І, 1954, 223);

// Таке бойове судно спеціального або допоміжного призначення.

Летять по морю торпедні катери, залишаючи за собою величезні піняві сліди (Довж., І, 1958, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катер — ка́тер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. катер — -а, ч. Невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) перев. для недалекого плавання. || Таке бойове судно спеціального чи допоміжного призначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катер — див. судно Словник чужослів Павло Штепа
  4. катер — КА́ТЕР, а, ч. Невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) перев. для недалекого плавання. Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Леся Українка); Дніпро велично котить могутні хвилі, річкою снують катери, буксири... Словник української мови у 20 томах
  5. катер — ка́тер → катар Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. катер — ка́тер (англ. cutter, від cut – розрізати) 1. Невелике самохідне судно для перевезення людей та вантажів, для військових потреб (К. ракетні, торпедні, сторожові, десантні тощо), спортивних і промислових цілей. 2. Військово-морська вітрильно-гребна шлюпка на 10 – 18 весел. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. катер — 1. невел. судно (транспортне, туристське тощо); 2. невел. рибальське судно, пристосоване до лову тралом; 3. малий, швидкісний і маневрений бойовий корабель (ракетний, десантний, патрульний к.). Універсальний словник-енциклопедія
  8. катер — СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл. Словник синонімів української мови
  9. катер — Ка́тер, -ра; -тери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)