каїніт
КАЇНІ́Т, у, ч. Мінерал, що містить хлористий натрій і сірчанокислий магній; застосовується в сільському господарстві як добриво.
Найкращими видами калійних добрив на луках в каїніт і сильвініт (Колг. енц., I, 1956, 529).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каїніт — каїні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каїніт — Каинит — kainite — Kainit — мінерал класу сульфатів. KMg[SO4]•Cl•3H2O. Сингонія моноклінна. Густина 2,13. Тв. 2-3,5. Жовтувато- або сірувато-білого кольору. Блиск скляний. Входить до складу калійних солей. Гірничий енциклопедичний словник
- каїніт — -у, ч. Мінерал класу хлоридів-сульфатів. Застосовується як добриво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каїніт — каїні́т (від грец. καινός – новий) мінерал класу сульфатів, жовтуватого, сірувато-білого кольору з скляним блиском. Руда калію й магнію, використовують також для виробництва штучних добрив. Словник іншомовних слів Мельничука