квапливість

КВАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. квапли́вий 1, 2; поспішливість, хапливість.

— Не їв без мене? — А що ж, буду в твої горшки заглядати? — широко, з перебільшеною квапливістю і пошаною відчиняє [Григорій] ворота (Стельмах, І, 1962, 227);

У їхніх рухах немає квапливості, гарячковості, нервування (Ткач, Арена, 1960, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квапливість — квапли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квапливість — -вості, ж. Властивість за знач. квапливий 1), 2); поспішливість, хапливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квапливість — КВАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і якість за знач. квапли́вий 1, 2; поспішливість, хапливість. – Не їв без мене? – А що ж, буду в твої горшки заглядати? – широко, з перебільшеною квапливістю і пошаною відчиняє [Григорій] ворота (М. Словник української мови у 20 томах
  4. квапливість — Квапли́вість, -вости ж. Поспѣшность. Словник української мови Грінченка