1. Словник української мови в 11 томах

квацати

КВА́ЦАТИ, аю, аєш і КВА́ЦЯТИ, яю, яєш, недок.

1. перех. і неперех., розм. Розмазувати що-небудь.

Ото не їсть, а тільки квацяє (Сл. Гр.);

*Образно. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів і розумників, а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 49).

2. перех. Попадати в когось м’ячем або торкатися когось рукою, граючи в квача, гилку тощо; мазати (у 6 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квацати — ква́цати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квацати — див. мазати Словник синонімів Вусика
  3. квацати — -аю, -аєш і квацяти, -яю, -яєш, недок. 1》 перех. і неперех., розм. Розмазувати що-небудь. 2》 перех. Попадати в когось м'ячем або торкатися когось рукою, граючи в квача, гилку тощо; мазати (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квацати — КВА́ЦАТИ, аю, аєш, КВА́ЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. що чим і без дод., розм. Розмазувати що-небудь. Ото не їсть, а тільки квацяє (Сл. Б. Грінченка). 2. кого. Попадати в когось м'ячем або торкатися когось рукою, граючи в квача, гилку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. квацати — ква́цати (ква́цяти) дьо́гтем кого, що, згруб. Ганьбити, обмовляти і т. ін. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів.., а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем... (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови