квитанційний
КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція.
Цимбал, розгорнувши квитанційну книжку, повагом добув із-за вуха свого олівця (Гончар, Таврія.., 1957, 442).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квитанційний — квитанці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- квитанційний — -а, -е. Прикм. до квитанція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квитанційний — КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція. Із кишені впала додолу лише квитанційна нотатка.., яку я нахилився підняти та сховати знову, але сержантові не сподобався мій рух (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах