квитанційний

КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція.

Цимбал, розгорнувши квитанційну книжку, повагом добув із-за вуха свого олівця (Гончар, Таврія.., 1957, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квитанційний — квитанці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квитанційний — -а, -е. Прикм. до квитанція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квитанційний — КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція. Із кишені впала додолу лише квитанційна нотатка.., яку я нахилився підняти та сховати знову, але сержантові не сподобався мій рух (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах