кворум

КВО́РУМ, у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.

— Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! Думаєш, він уже не дав вказівки своїм депутатам не з’являтися завтра? От і не буде кворуму (Головко, II, 1957, 585);

Кворум є. Можна починати збори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кворум — кво́рум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кворум — -у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кворум — Досить Словник чужослів Павло Штепа
  4. Кворум — Необхідна мінімальна кількість членів для проведення зібрання. У масонстві К. складає 7 Майстрів при будь-якій кількості Підмайстрів і Учнів. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. кворум — КВО́РУМ, у, ч., юр. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і визнання їх рішень правочинними. Словник української мови у 20 томах
  6. кворум — кво́рум [від лат. quorum (praesentia sufficit) – чиєї (присутності достатньо)] кількість присутніх на зборах організації, достатня для визнання зборів правомочними. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кворум — Кво́рум, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кворум — рос. кворум число присутніх на зборах, конференціях, з'їздах осіб (делегатів), що необхідне для визначення цих зборів правомочними. Eкономічна енциклопедія