квітниковий

КВІТНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до квітни́к 1.

Прийшла до могили Македониха, принесла цілий кошик квітникової розсади (Шиян, Вибр., 1947, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітниковий — квітнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квітниковий — -а, -е. Прикм. до квітник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітниковий — КВІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до квітни́к 1. Сніг, як намітка, так само лежав на деревах, на кущах, на голих квітникових грядках, а найбільше його, снігу, здається, було під нашими ногами (О. Словник української мови у 20 томах