1. Словник української мови в 11 томах

квітчаний

КВІ́ТЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до квітча́ти.

Скрізь.. дівочі квітчані волошками голови.. (Барв., Опов.., 1902, 147);

Дощами весняними вмита, По юному квітчана квітом, ..Лежить — від Дністра до Дунаю — Земля, наче повна чаша (Нагн., Зустрічі.., 1955, 46).

КВІТЧА́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що квіткови́й.

Так йому [Івашкові] легенько дихать; тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи (Стор., І, 1957, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчаний — кві́тчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. квітчаний — I квітч`аний-а, -е, рідко. Те саме, що квітковий. II кв`ітчаний-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до квітчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітчаний — КВІТЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що квіткови́й. Так йому [Івашкові] легенько дихать; тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи (О. Стороженко); Зложу тобі гімни і піду прочаном [прочанином], шлях по мені згине у краю квітчанім (І. Калинець). Словник української мови у 20 томах
  4. квітчаний — Квітчаний, -а, -е 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв. Словник української мови Грінченка