кельнер
КЕ́ЛЬНЕР, а, ч. Служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах.
Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Л. Укр., III, 1952, 612);
Лиш ми посідали, надбігає кельнер. — Дайте цьому господареві склянку пива! — каже пан Гнатковський (Март., Тв., 1954, 203);
В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків, запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв., Вибр., 1959, 393).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кельнер — ке́льнер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кельнер — Офіціянт. Словник синонімів Караванського
- кельнер — -а, ч. Служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині та деяких інших країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кельнер — Послугач, подавач Словник чужослів Павло Штепа
- кельнер — КЕ́ЛЬНЕР, а, ч. У Німеччині і деяких інших західноєвропейських країнах – офіціант у ресторані, пивній і т. ін. Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Леся Українка); В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків... Словник української мови у 20 томах
- кельнер — ке́льнер (нім. Kellner, від лат cellarius – ключник, комірник) офіціант у ресторані, їдальні. Словник іншомовних слів Мельничука
- кельнер — Ке́льнер, -ра; -нери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кельнер — рос. кельнер офіціант у ресторані, кафе, їдальні. Eкономічна енциклопедія