1. Словник української мови в 11 томах

керманич

КЕРМА́НИЧ, а, ч.

1. Той, хто править кермом; стерновий.

[Гелен:] Мойра так врядила, щоб був і світ, і море, і керманич, і корабель, і бурі, і погода (Л. Укр., II, 1951, 296);

Журливо мій керманич Керує байдаком (Граб., І, 1959, 251);

Колишній керманич плотів мусив пробиратися нишком назад в рідні Кути (Козл., Ю. Крук, 1957, 427);

// Тракторист, водій автомашини тощо.

В МТС їх зустрічають, сходяться керманичі, друзями їх називають, поплескують по плечі (Тич., І, 1957,170).

2. Те саме, що вождь 2.

Партія — керманич мудрий, неухильний — Впевнено тримає корабля кермо (Бажан, Роки, 1957, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керманич — Керманич (21, 383) – “провідник дараби”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. керманич — керма́нич іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. керманич — Керма́нич. Керівник, провідник. Се все витворило дуже тяжку задачу для керманичів державних і вимагає від них дуже великої і розважної праці (Б., 1895, 25, 1) порівн. укр. діал. кєрманич — той, хто керує дарабою (ГГкс, 93), стерновий (СУМ, IV, 142). Українська літературна мова на Буковині
  4. керманич — Стерновий, стерничий, кермовий, п! ШТУРМАН; П. провідник, ВАТАЖОК, водій, проводир; ім. КЕРМО, стерно, кормило, правило, штурвал, д. керма, демено. Словник синонімів Караванського
  5. керманич — див. керівник Словник синонімів Вусика
  6. керманич — -а, ч. 1》 Той, хто править кермом; стерновий. || Тракторист, водій автомашини тощо. 2》 Те саме, що вождь 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. керманич — КЕРМА́НИЧ, а, ч. 1. Той, хто править кермом; стерновий. Журливо мій керманич Керує байдаком (П. Грабовський); [Гелен:] Мойра так врядила, щоб був і світ, і море, і керманич, і корабель, і бурі, і погода (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  8. керманич — ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Словник синонімів української мови
  9. керманич — Керма́нич, -ча, -чеві; -ничі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. керманич — Керманич, -ча м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Словник української мови Грінченка