1. Словник української мови в 11 томах

керосинка

КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст.

1. Нагрівальний гасовий прилад із гнотом; гасниця, гасник.

Розпалив керосинку й поставив воду.

2. Гасовий ліхтар.

Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (Вас., І, 1959, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керосинка — кероси́нка іменник жіночого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. керосинка — див. каганець Словник синонімів Вусика
  3. керосинка — -и, ж., розм., заст. 1》 Нагрівальний гасовий прилад із ґнотом; гасниця, гасник. 2》 Гасовий ліхтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. керосинка — КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст. 1. Нагрівальний гасовий прилад із ґнотом; гасниця. Софія Леонівна запалила керосинку й заходилась прягти на їй [ній] молоко та готувать дітям на вечерю молочну кашу (І. Нечуй-Левицький). 2. Гасовий ліхтар. Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах