1. Словник української мови в 11 томах

кигучий

КИГУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який кигикає.

Пароплав, оточений кигучими альбатросами, весело біг додому, в СРСР (Тич., III, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кигучий — КИГУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який кигикає. Пароплав, оточений кигучими альбатросами, весело біг додому (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах