кидій
КИДІ́Й, я́, ч. Те саме, що ки́дальник 1.
— Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде угайки за снопами (Л. Янов., І, 1959, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кидій — киді́й іменник чоловічого роду, істота кидальник Орфографічний словник української мови
- кидій — КИДІ́Й, я́, ч., розм. Кидальник. – Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде утайки за снопами (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- кидій — КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); — Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів!... Словник синонімів української мови