1. Словник української мови в 11 томах

килимар

КИЛИМА́Р, я́, ч. Майстер, що виробляє килими.

Килимарі Полтавщини зберегли народні способи фарбування тканини рослинними барвниками, які не бояться світла й не линяють при пранні (Нар. тв. та етн., 1, 1959, 106);

Найбільшу славу здобули їй [Гуцульщині] килимарі. Особливо косівські (Рад. Укр., 11.II 1969, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. килимар — килима́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. килимар — -я, ч. Майстер, що виробляє килими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. килимар — КИЛИМА́Р, я́, ч. Майстер, що виробляє килими. Надзвичайно талановиті майстри – килимарі, вишивальниці, різьбярі – жили далеко в провінціях, нікому не потрібні. Наша спілка фактично взяла на себе функцію захисту цих людей (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. килимар — Килима́р, -ря́, -ре́ві; -марі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)