кип’ячений
КИП’ЯЧЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кип’яти́ти;
// У знач. прикм.
З три-чотириденного віку поросятам дають кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури (Колг. Укр., 1, 1957, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me