кип’ячений

КИП’ЯЧЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кип’яти́ти;

// У знач. прикм.

З три-чотириденного віку поросятам дають кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури (Колг. Укр., 1, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me