кисло-солодкий
КИ́СЛО-СОЛО́ДКИЙ, а, е. Який має кислуватий і солодкуватий смак; винний ( див. ви́нний² 2).
Особливо поживні страви: карасі в сметані, короп в кисло-солодкій підливі та ін. (Укр. страви, 1957, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кисло-солодкий — ки́сло-соло́дкий прикметник Орфографічний словник української мови
- кисло-солодкий — див. кислий Словник синонімів Вусика
- кисло-солодкий — -а, -е. Який має кислуватий і солодкуватий смак; винний (див. винний II 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кисло-солодкий — КИ́СЛО-СОЛО́ДКИЙ, а, е. Який має кислуватий і солодкуватий смак; винний (див. ви́нний² 2). Він робив тоді в кооперації і, коли починалася косовиця, ставив на воза баняк кисло-солодкого морсу, що його сам набовтував з криничної води та порошку... Словник української мови у 20 томах
- кисло-солодкий — II. ВИ́ННИЙ (який має трохи кислий смак), КИСЛУВА́ТИЙ, КИ́СЛО-СОЛО́ДКИЙ. Яблуко "Юрій Гагарін" приємне на смак, винне, солодкувате (з газети); Кислуваті й приємні на смак ягоди (брусниці) вживають сирими, квашеними.. Словник синонімів української мови