китайчук

КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Хлопець-китаєць.

Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (Скл., М. Щорс, 1938, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китайчук — китайчу́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. китайчук — -а, ч., розм. Хлопець-китаєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. китайчук — КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Китайський хлопчик. Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах