китайчук
КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Хлопець-китаєць.
Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (Скл., М. Щорс, 1938, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китайчук — китайчу́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- китайчук — -а, ч., розм. Хлопець-китаєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- китайчук — КИТАЙЧУ́К, а́, ч., розм. Китайський хлопчик. Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах