кишіти

КИШІ́ТИ, ши́ть, недок.

1. Безладно рухатися в різних напрямах; комашитися, роїтися (у 1 знач.) (про безліч комах, тварин, людей).

Куди не глянь, під кожним кущиком, листочком кишать коники, комашня (Стор., І, 1957, 333);

На подвір’ї, в осінній мряці, кишіли люди (Коцюб., II, 1955, 88).

2. ким, чим. Вміщувати в собі безліч живих істот, що безладно рухаються, бути переповненим ними; бути у великій кількості; роїтися (у 2 знач.).

Годин через три будинок Польського знову кишів панством (Мирний, II, 1954, 276);

Навколо неї кишіло людьми (Томч., Готель.., 1960, 298);

На цукрових заводах [капіталістів] робітники містилися в тісних, вогких і брудних казармах, які кишіли паразитами (Іст. УРСР, І, 1953, 513).

◊ Аж (так і) киши́ть (киша́ть) кого, чого і ким, чим — є дуже багато кого-, чого-небудь.

Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах (Шевч., II, 1953, 270);

— Річки — так і кишать рибою! (Мирний, IV, 1955, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кишіти — (безладно рухатися — про комах) роїтися, розм. копошитися. Словник синонімів Полюги
  2. кишіти — киші́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кишіти — <�роєм> роїтися, комашитися. Словник синонімів Караванського
  4. кишіти — див. вирувати Словник синонімів Вусика
  5. кишіти — -шить, недок. 1》 Безладно рухатися в різних напрямах; комашитися, роїтися (у 1 знач.) (про безліч комах, тварин, людей). 2》 ким, чим. Вміщувати безліч живих істот, що безладно рухаються, бути переповненим ними; бути у великій кількості; роїтися (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кишіти — Роїтися, вироюватися, вироїтися, повироюватися, зароюватися, зароїтися, зроюватися, зроїтися, позроюватися, нароюватися, понароюватися, див. копошитися Словник чужослів Павло Штепа
  7. кишіти — КИШІ́ТИ, ши́ть, недок. 1. Безладно рухатися в різних напрямах; комашитися, роїтися (про безліч комах, тварин, людей і т. ін.). Куди не глянь, під кожним кущиком, листочком кишать коники, комашня (О. Словник української мови у 20 томах
  8. кишіти — аж (так і) киши́ть кого, чого. Дуже багато. — Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний); — На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  9. кишіти — РОЇ́ТИСЯ (про безліч комах — безладно рухатися в різних напрямках), КИШІ́ТИ, КОМАШИ́ТИСЯ розм., КОПОШИ́ТИСЯ розм. Доки обідатимеш, над твоїм обідом весь час роїтимуться голодні степові мухи (О. Словник синонімів української мови
  10. кишіти — Киші́ти, кишу́, киши́ш, киша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кишіти — Кишіти, -шу, -ши́ш гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606. Словник української мови Грінченка