кленочок
КЛЕНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до клено́к 1.
Соловейки в гаї щебетали тоді. На кленочку — зозуля кувала (Мирний, V, 1955, 367).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кленочок — клено́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кленочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кленок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кленочок — КЛЕНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до клено́к 1. Соловейки в гаї щебетали тоді, На кленочку – зозуля кувала (Панас Мирний); Наша тополька здавалася нам найкращою від усіх топольок, яворків та кленочків, що наче позбігалися з лісу та зібралися у веселому гурті (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах