клепачка

КЛЕПА́ЧКА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що калата́ло.

Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (Вас., II, 1959, 65).

2. діал. Мантачка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепачка — див. било; калатало Словник синонімів Вусика
  2. клепачка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що калатало. 2》 діал. Мантачка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клепачка — КЛЕПА́ЧКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що калата́ло. Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (С. Васильченко). 2. діал. Лопатка для гостріння коси. Словник української мови у 20 томах
  4. клепачка — Клепа́чка, -ки ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = клесачка. Словник української мови Грінченка