1. Словник української мови в 11 томах

клерувальний

КЛЕРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього.

Клерувальний казан.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клерувальний — клерува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клерувальний — -а, -е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього. Клерувальний казан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клерувальний — КЛЕРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього. Одержаний на етапі центрифугування так званий жовтий цукор попадає до клерувального змішувача (з навч. літ.); Клерувальний апарат використовують для розчинення цукру у воді або в очищеному соку (із журн.). Словник української мови у 20 томах