клик

КЛИК¹, у, ч., поет. Поклик, клич.

Троянство, знаєш, все голодне Сипнуло ристю на той клик (Котл., І, 1952, 167);

Де старшина, де клейноди? Нащо клик войовничий стих? Чом не плине по майдану Лава лицарів твоїх? (Щог., Поезії, 1958, 203);

*Образно. Всюди чую любий глос, Клик життя могучий… Весно, вітре, люблю вас, Гори, ріки, тучі! (Фр., X, 1954, 19);

// Крик деяких птахів.

А даль шуміла. Лебеді над Доном Ячали кликом довгим і чудним (Бажан, Роки, 1957, 227).

КЛИК², а́, ч., діал. Ікло.

Послухав дурний Кабан. Як запоров кликами, зараз розпоров собі груди (Фр., IV, 1950, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клик — клик 1 іменник чоловічого роду поклик клик 2 іменник чоловічого роду ікло діал. Орфографічний словник української мови
  2. клик — -у, ч., поет. Поклик, клич. || Крик деяких птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клик — 1. ікло, (кнура) кло, кловак, кливак, колак, кланець 2. клич, виклик, заклик, поклик, відозва, див. лозунг хохл. (клік) клич, поклик Словник чужослів Павло Штепа
  4. клик — КЛИК¹, у, ч., поет. Поклик, клич. Троянство, знаєш, все голодне Сипнуло ристю на той клик (І. Котляревський); Де старшина, де клейноди? Нащо клик войовничий стих? Чом не плине по майдану Лава лицарів твоїх? (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. клик — ЗА́КЛИК (прохання, запрошення чи вимога прийти, з'явитися куди-небудь), ПО́КЛИК, ВИ́КЛИК, КЛИЧ уроч., КЛИК поет., ЗОВ поет. Яків Претвич з Гаврон, трембовецький староста, прибув перший на заклик свого давнього друга Острозького (І. Словник синонімів української мови
  6. клик — Клик, -ку м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19. Словник української мови Грінченка