1. Словник української мови в 11 томах

клуботати

КЛУБОТА́ТИ, о́че і КЛУБОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Те саме, що клубочи́тися.

Розірвані хмари почали зступатись, клуботали, блискавиці пронизували їх своїми гострими стрілами (Мирний, IV, 1955, 87);

Потім він плив морем, .. і море клуботіло під ним (Довж., І, 1958, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клуботати — клубота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. клуботати — -оче і клуботіти, -тить, недок. Те саме, що клубочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клуботати — КЛУБОТА́ТИ, о́че, КЛУБОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Те саме, що клубочи́тися. Розірвані хмари почали зступатись, клуботали, блискавиці пронизували їх своїми гострими стрілами (Панас Мирний); Линув [Василь] над селом у хмарці золотавої куряви... Словник української мови у 20 томах
  4. клуботати — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови