1. Словник української мови в 11 томах

клунька

КЛУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клу́ня.

— От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Барв., Опов.., 1902, 258);

Біля старенької клуньки молотять: два червоноармійці й сивий дід (Головко, І, 1957, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клунька — клу́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до клуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клунька — КЛУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клу́ня. – От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Ганна Барвінок); Над вигоном он берести скупчились, на хлiвцi напирають. Клунька пiд кленом чорнiє (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  4. клунька — Клунька, -ки ж. ум. отъ клуня. Словник української мови Грінченка