клуп
КЛУП, а, ч., техн. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металевих трубах, стрижнях і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клуп — клуп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клуп — -а, ч., тех. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різі на металевих трубах, стрижнях і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клуп — КЛУП, а, ч. Знаряддя для ручного нарізування зовнішньої різьби на металеві труби, стрижні й т. ін. Клупи використовують для нарізання різьби на металевих заготовках (з навч. літ.); За формою зовнішньої поверхні розрізняють круглі, квадратні, шестигранні та призматичні клупи (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- клуп — (нім. Kluppe) інструмент (оправка зі змінними плашками) для нарізання зовнішньої різьби вручну. Словник іншомовних слів Мельничука