1. Словник української мови в 11 томах

кльок

КЛЬОК, а, ч., рідко. Те саме у що сви́нка 2.

Коли Василько пригнав гуси на вигін, пастушки вже грались у кльока (Панч, Гарні хлопці, 1959, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльок — кльок іменник чоловічого роду гра рідко Орфографічний словник української мови
  2. кльок — КЛЬОК, а, ч., рідко. Те саме, що сви́нка¹ 2. Галасливе золоте дитинство! Воно гомонить, вібрує, заливається. Грає в “кльока” (І. Багряний); Коли Василько пригнав гуси на вигін, пастушки вже грались у кльока (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. кльок — Кльок, (ка́?) м. Сьогодня врочище ярмарку ( = послѣдній день), сьогодня ж йому Суде й кльок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка