кліпнути

КЛІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до клі́пати.

Карпо навіть не одхилив голови й не кліпнув очима (Н.-Лев., II, 1956, 299);

Старий лісівник якось зразу зів’яв, стомлено кліпнув віями (Жур., Звич. турботи, 1960, 22);

Рудий Панас кліпнув оком на сивого Марка (Коцюб., II, 1955, 389);

Кліпнула сигнальна лампочка, закрутилась верхня лебідка, намотуючи сталевий трос (Ю. Янов., II, 1954, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліпнути — клі́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кліпнути — -ну, -неш, док. Однокр. до кліпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліпнути — КЛІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до клі́пати. Карпо навіть не одхилив голови й не кліпнув очима (І. Нечуй-Левицький); Рудий Панас кліпнув оком на сивого Марка (М. Коцюбинський); Старий лісівник якось зразу зів'яв, стомлено кліпнув віями (С. Словник української мови у 20 томах
  4. кліпнути — як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти, клі́пнути і т. ін.). Дуже швидко, миттєво. Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Фразеологічний словник української мови
  5. кліпнути — КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії), МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИ розм., ЗМИГА́ТИ розм., ЗМИ́ГУВАТИ розм., ЛИ́ПАТИ діал. — Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Словник синонімів української мови