книговедення

КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах.

Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Вільде, Винен.., 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книговедення — книгове́дення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. книговедення — -я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книговедення — КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах. Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Ірина Вільде); Керівник дбає про правильне книговедення та рахівництво (із журн.). Словник української мови у 20 томах