книговедення
КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах.
Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Вільде, Винен.., 1959, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книговедення — книгове́дення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- книговедення — -я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книговедення — КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах. Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Ірина Вільде); Керівник дбає про правильне книговедення та рахівництво (із журн.). Словник української мови у 20 томах