1. Словник української мови в 11 томах

коаліційний

КОАЛІЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до коалі́ція.

Коаліційний договір.

2. Утворений на засадах коаліції.

Коаліційний уряд — це угода соціалістів з капіталістами, це удушення революції (Ленін, 24, 1950, 348);

// Який входить у коаліцію.

Коаліційні партії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коаліційний — коаліці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коаліційний — [коал'іц’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. коаліційний — -а, -е. 1》 Прикм. до коаліція. Коаліційний договір. 2》 Утворений на засадах коаліції. || Який входить у коаліцію. Коаліційні партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коаліційний — Спільний Словник чужослів Павло Штепа
  5. коаліційний — КОАЛІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до коаліції. Перетлумачення передвиборчих гасел на раціональну мову дій вимагає трохи часу. Коаліційна угода, отож, містить певні пункти, які можна назвати дефінітивними (з наук. літ.). 2. Утворений на засадах коаліції. Словник української мови у 20 томах
  6. коаліційний — коаліці́йний утворений на засадах коаліції, спільний, союзний. ¤ К. уряд – уряд, до складу якого входять представники різних політичних партій. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. коаліційний — Коаліці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)