1. Словник української мови в 11 томах

ковальство

КОВА́ЛЬСТВО, а, с. Ремесло, фах коваля.

— Худібки в мене.. дослужився, у праці зріс, у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (Фр., XIII, 1954, 66);

Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Кобр., Вибр., 1954, 175);

Так уже й буде, воно й само на те склалося: Остап по хліборобству піде, я — по ковальству (Головко, II, 1957, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковальство — кова́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ковальство — -а, с. Ремесло, фах коваля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковальство — КОВА́ЛЬСТВО, а, с. Ремесло, фах коваля. Ковальство – тяжка робота, бити клевцем цілий день – то не жарт (Н. Кобринська); – У праці зріс [слуга], у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ковальство — Кова́льство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ковальство — Ковальство, -ва с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка