1. Словник української мови в 11 томах

ковточок

КОВТО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до ковто́к¹.

Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками (Л. Укр., III, 1952, 673);

Настя маленькими ковточками пила воду (Собко, Нам спокій.., 1959, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковточок — ковто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ковточок — -чка, ч. Зменш. до ковток I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковточок — КОВТО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до ковто́к¹. Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками (Леся Українка); Настя маленькими ковточками пила воду (В. Словник української мови у 20 томах