кожум’яка

КОЖУМ’Я́КА, и, ч., заст. Майстер, що виробляв сирицю; мнець.

Дужі кожум’яки сиділи під дашками ганків на вулицях і м’яли своїми міцними руками волові шкури (Довж., І, 1958, 227);

Багато віків тому тут [на Подолі] працювали київські кожум’яки, гончарі і броварі (Цюпа, Україна.., 1960, 135).