кожушок

КОЖУ́ШО́К, ушка́, ч.

1. Зменш. до кожу́х.

[Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171);

На порозі з’явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 252);

Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).

2. Густа плівка на поверхні захололого молока, киселю тощо.

Вона старанно зібрала весь кожушок зі сметанки і положила в його філіжанку (Фр., VII, 1951, 28).

3. Зовнішній покрив комахи, гусениці, а також шкіра змії, скинута під час линяння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кожушок — кожу́шо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кожушок — Кожушо́к. 1. Хутро, шубка тварини. Сей крілик трохи меньший від бельґійского великана, бо буває довгий лише на 65 ст і важить 5-7 kg. Кожушок м'ягонький і лискучий та чистої темно-синьої масти. Українська літературна мова на Буковині
  3. кожушок — див. кожух Словник синонімів Вусика
  4. кожушок — -ушка, ч. 1》 Зменш. до кожух. 2》 Густа плівка на поверхні захололого молока, киселю тощо. 3》 Зовнішній покрив комахи, гусениці, а також шкура змії, скинута під час линяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кожушок — КОЖУ́ШО́К, у́шка́, ч. 1. Те саме, що кожу́х 1. У другій половині XIX ст. у побут увійшли орнаментовані кожушки (з наук. літ.). 2. Зменш.-пестл. до кожу́х 1. [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (С. Словник української мови у 20 томах
  6. кожушок — кожу́шок = кожу́х (м, ср, ст): Ми з братом завжди сперечалися, хто буде їсти кожушок з молока, то була така велика смакота (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кожушок — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови
  8. кожушок — Кожушок, -шка м. ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Словник української мови Грінченка