коклюшний
КО́КЛЮШНИЙ, а, е. Стос. до коклюшу.
Коклюшний кашель;
// Хворий на коклюш.
Коклюшна дитина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коклюшний — ко́клю́шний прикметник ко́клюшний прикметник Орфографічний словник української мови
- коклюшний — -а, -е. Стос. до коклюшу. Коклюшний кашель. || Хворий на коклюш. Коклюшна дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коклюшний — КО́КЛЮ́ШНИЙ, а, е, мед. Стос. до коклюшу. Коклюшний кашель на 10–14 день поступово посилюється, переходить у конвульсивний (з наук. літ.); Леткі фітонциди хвої ялиці згубно діють на стафілококи, стрептококи, дифтерійну та коклюшну палички (з навч. літ.); // Хворий на коклюш. Коклюшна дитина. Словник української мови у 20 томах