1. Словник української мови в 11 томах

коломазь

КОЛО́МАЗЬ, і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли.

З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46);

Один дядько пішов змастити осі коломаззю, другий — ланцюги виносити, в’язанку сіна приготувати в дорогу (Томч., Готель.., 1960, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коломазь — коло́мазь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коломазь — -і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коломазь — КОЛО́МАЗЬ, і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли. З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю, Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (П. Словник української мови у 20 томах
  4. коломазь — МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Словник синонімів української мови
  5. коломазь — Коло́мазь, -зі, -зі, -маззю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. коломазь — Коло́мазь, -зі ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ. Словник української мови Грінченка