колоніалізм
КОЛОНІАЛІ́ЗМ, у, ч. Політика гноблення та експлуатації за допомогою військового, політичного та економічного примусу економічно слаборозвинутих країн.
Величезна заслуга Леніна полягає в тому, що він не тільки розвінчав колоніалізм, але й указав шляхи визволення поневолених ним народів (Ком. Укр., 5, 1960, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоніалізм — колоніалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колоніалізм — -у, ч. Політика гноблення та експлуатації за допомогою військового, політичного та економічного примусу економічно слаборозвинених країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоніалізм — КОЛОНІАЛІ́ЗМ, у, ч. Політика захоплення колоній (у 1 знач.) і встановлення в них режиму гноблення та експлуатації. Грім оплесків знову сколихнув зал. Делегати схопилися з своїх місць. Почулися вигуки: “Свободу Африці! Геть колоніалізм!“ (В. Словник української мови у 20 томах
- колоніалізм — колоніалі́зм (франц. colonialisme, від лат. colonia – поселення) 1. Політичне, економічне й духовне поневолення слаборозвинутих країн пануючими класами експлуататорських держав. Словник іншомовних слів Мельничука
- колоніалізм — Процес опанування слабше розвинутих територій та утримання їх у стані залежності розвинутими державами; характерний для діяльності європейців (зокрема вел. держав) на просторах ін. континентів у нову добу. Універсальний словник-енциклопедія