1. Словник української мови в 11 томах

кользовище

КО́ЛЬЗОВИ́ЩЕ, а, с. Поле, на якому зібрано кользу.

Просто до кагатів попрасували. Не дорогою, а кользовищем (Мушк., Чорний хліб, 1960, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кользовище — ко́льзови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кользовище — -а, с. Поле, на якому зібрано кользу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кользовище — КО́ЛЬЗОВИ́ЩЕ, а, с. Поле, з якого зібрано кользу. Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах