1. Словник української мови в 11 томах

комерція

КОМЕ́РЦІЯ, ї, ж. У буржуазному суспільстві — торгівля й пов’язані з нею справи.

— Гроші призначені самим богом нам, купцям, людям комерції, а не вам, ченцям (Н.-Лев., III, 1956, 395);

Переходять вулицю міщани. Вони поспішають на базар по звичці, бо там давно вже ніякої комерції немає (Ю. Янов., І, 1958, 182).

Підтри́мати коме́рцію, заст., жарт. — підтримати продавця, купуючи в нього товар.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комерція — коме́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. комерція — -ї, ж. Торгівля й пов'язані з нею справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комерція — КОМЕ́РЦІЯ, ї, ж. Торгівля, торговельні операції. – Гроші призначені самим Богом нам, купцям, людям комерції, а не вам, ченцям (І. Нечуй-Левицький); Переходять вулицю міщани. Вони поспішають на базар по звичці, бо там давно вже ніякої комерції немає (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. комерція — коме́рція (від лат. commercium – торгівля) діяльність, пов’язана з реалізацією товарів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комерція — Коме́рція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. комерція — рос. коммерция вид торговельно-підприємницької діяльності, торговельна, комерційно-посередницька діяльність, участь у торгівлі, у продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, наданні послуг з метою одержання прибутків. Eкономічна енциклопедія