комиз
КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз.
Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комиз — коми́з іменник чоловічого роду примха розм. Орфографічний словник української мови
- комиз — -у, ч., розм. Те саме, що вередування; примха, каприз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комиз — КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз. Ач як на його [нього] комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- комиз — стро́їти коми́зу. Вередувати. — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина). Фразеологічний словник української мови
- комиз — Коми́з, -зу м. Капризъ. Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! Полтавск. Словник української мови Грінченка