1. Словник української мови в 11 томах

коморувати

КОМОРУВА́ТИ див. комо́рити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коморувати — Коморува́ти: — жити в комірнім [2;XIII] — жити в комірному, в чужій, в найманій хаті [I] Словник з творів Івана Франка
  2. коморувати — коморува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. коморувати — -ую, -уєш, недок. Мешкати у чужій квартирі, хаті, винаймати житло; квартирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коморувати — КОМОРУВА́ТИ див. комо́рити. Словник української мови у 20 томах
  5. коморувати — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови