компактний
КОМПА́КТНИЙ, а, е. Без проміжків; щільний.
Багато робітників прийшло на вечір просто з роботи.. Сиділи вони компактними групами (Минко, Вибр., 1952, 414);
Цвітна капуста розвиває щільну, компактну головку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 159);
// Стислий, короткий.
Оповідання вийшло компактне, сюжет стрункий (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 137).
∆ Компа́ктний шрифт — дрібні, густо надруковані літери.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компактний — компа́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
- компактний — Щільний, тісний, без проміжок; (твір) короткий, стислий. Словник синонімів Караванського
- компактний — [компактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- компактний — -а, -е. Без проміжків; щільний. || Стислий, короткий. || Малогабаритний, негроміздкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компактний — Суцільний, щільний, стислий, стиснений, див. масивний Словник чужослів Павло Штепа
- компактний — КОМПА́КТНИЙ, а, е. 1. Розміщений тісно, без проміжків; щільний. Вони йшли цілісінький день. Спочатку колона була компактна, всі батальйони, відділи й підвідділи трималися досить щільно купи (І. Словник української мови у 20 томах
- компактний — компа́ктний (лат. compactus, від compingo – збиваю, сколочую) стислий, щільний, малогабаритний, негроміздкий. Словник іншомовних слів Мельничука
- компактний — ЩІ́ЛЬНИЙ (який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної), КОМПА́КТНИЙ. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (О. Словник синонімів української мови
- компактний — Компа́ктний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)