1. Словник української мови в 11 томах

комплімент

КОМПЛІМЕ́НТ, у, ч. Приємні, люб’язні слова; похвала, лестощі.

Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (Коцюб., III, 1956, 405);

Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Л. Укр., III, 1952, 605);

Катрі приємно чути такі речі від Гриця, але вона вдає, що не любить компліментів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 70).

Ки́дати (си́пати і т. ін.) компліме́нти — говорити кому-небудь компліменти.

Бонковський сипав компліменти, жартував (Н.-Лев., III, 1956, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплімент — Чи є семантична відмінність між іменниками комплімент і комплемент? Хоча вони схожі написанням та вимовою, але передають різний зміст. Комплімент – приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі. Комплемент – білкова речовина сироватки крові людини й тварини типу ферментів. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. комплімент — компліме́нт іменник чоловічого роду словесна люб'язність Орфографічний словник української мови
  3. комплімент — КОМПЛІМЕНТ – КОМПЛЕМЕНТ Комплімент, -у. Приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі. Комплемент, -у. Білкова речовина сироватки крові людини й тварини типу ферментів. Літературне слововживання
  4. комплімент — (кому) похвальба, похвала, лестощі; (понад міру) панегірик. Словник синонімів Караванського
  5. комплімент — [компл'імент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў (словесна люб‘язність) Орфоепічний словник української мови
  6. комплімент — -у, ч. Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. комплімент — Прихвалка, вихвалка Словник чужослів Павло Штепа
  8. комплімент — КОМПЛІМЕ́НТ, у, ч. Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі. Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (М. Словник української мови у 20 томах
  9. комплімент — компліме́нт (франц. compliment, букв. – вітання) люб’язний, приємний вислів з похвалою, схваленням. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. комплімент — ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. Словник синонімів української мови
  11. комплімент — Компліме́нт, -та; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)