1. Словник української мови в 11 томах

компрометувати

КОМПРОМЕТУВА́ТИ і рідко КОМПРОМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Виставляти кого-, що-небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось.

— Лазить [Стоколоса] за мною, як тінь, і ще мене компромітув своїми.. листами (Фр., II, 1950, 297);

— А нічого мене при всякій нагоді компромітувати перед сторонніми (Головко, Мати, 1940, 10);

— Я не хочу більш компрометувати ваш чесний дім своєю присутністю!.. (Кол., Терен.., 1959, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компрометувати — компрометува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. компрометувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. компрометувати — -ую, -уєш, недок., перех. Виставляти кого-, що-небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компрометувати — КОМПРОМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Виставляти кого-, що-небудь у непривабливому світлі; шкодити добрій славі когось, чогось. – Ти компрометуєш мене в очах працівників управління і навіть вище (М. Словник української мови у 20 томах
  5. компрометувати — компрометува́ти (франц. соmpromettre) знеславлювати, підривати репутацію. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. компрометувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови