1. Словник української мови в 11 томах

комісійний

КОМІСІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до комі́сія 3.

Комісійна оплата;

// Який виступає посередником, бере товари на комісію.

Степан Якович купив у комісійній крамниці копію картини Шишкіна (Донч., V, 1957, 441).

2. у знач. ім. комісі́йне, ного, с. Гроші, які одержують за виконання комісії (у 3 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комісійний — комісі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комісійний — -а, -е. 1》 Прикм. до комісія 3). Комісійна оплата. || Який виступає посередником, бере товари на комісію. Комісійна римеса — плата, що її комісіонер стягує за операції по розрахункам в іноземній валюті у міжнародних розрахунках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комісійний — КОМІСІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до комісії. Йому, щоправда, іноді траплялись різні дрібні доручення завдяки колишнім зв'язкам, випадкові комісійні виїзди на периферію, здебільшого спекулятивного характеру, але все це не могло, звісно... Словник української мови у 20 томах
  4. комісійний — комісі́йний той, що купується чи продається через посередництво третьої особи – комісіонера; ¤ к-і підприємства – торговельні організації, що збувають і закуповують товари за дорученням і за рахунок довірителя за певну винагороду. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комісійний — Комісі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. комісійний — рос. комиссионный товар, що продається чи купується через третю особу — комісіонера. Eкономічна енциклопедія