конвейєр

КОНВЕ́ЙЄР, а, ч.

1. Пристрій для безперервного пересування деталей виробів від одного робітника до іншого, для транспортування вантажів і т. ін.

На конвейєрі до його робочого місця подавалися нескінченним потоком невеликі гостроверхі балони (Рибак, Час.., 1960, 93);

Для безперебійного транспортування вугілля з лави до вантажного пункту були створені конвейєри (Сигналізація.., 1955, 4).

∆ Зеле́ний конве́йєр — планове використання зелених соковитих кормів для годівлі худоби протягом усього пасовищного періоду.

У передових колгоспах організовано.. зелений конвейєр, при якому худоба одержує зелений корм безперервно з ранньої весни до пізньої осені (Зоол., 1957, 189).

2. у знач. присл. конве́йєром. Від одного до одного, одне за одним.

Цегляну стіну мурував Карпо Чумак, а доярки з Яриною подавали йому конвейєром цеглу (Кучер, Трудна любов, 1960, 407);

Все йде конвейєром. Не встигли ще зібрати урожай з тисячі гектарів, як з 900 він уже обмолочений. Слідом ідуть трактори з тросовими волокушами. Скиртується солома, провадиться лущення стерні (Рад. Укр., 20 .VII 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвейєр — конве́йєр (англ. conveyer, від convey – перевозити, переміщувати) машина безперервної дії для переміщення вантажів з потрібним ритмом на певну віддаль. Словник іншомовних слів Мельничука