1. Словник української мови в 11 томах

конопатити

КОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех. Забивати, затикати дірки, щілини клоччям, мохом і т. ін.

Чавунні труби слід конопатити просмоленим пасмом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106);

Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв’язками очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конопатити — Конопатить: — Намовляє [XX] Б-й конопатить мене — покидати Нагуєвичі і перебиратись чим борше у Львів [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. конопатити — конопа́тити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. конопатити — зап., (щілини) затикати, забивати, шпарувати, зашпаровувати. Словник синонімів Караванського
  4. конопатити — -ачу, -атиш, недок., перех. Забивати, затикати дірки, щілини клоччям, мохом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конопатити — Глобувати, глобити, поглобувати, затушковувати, затушкувати, позатушковувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. конопатити — КОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., що. Забивати, затикати дірки, щілини клоччям, мохом і т. ін. 3астукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та конопатити великі чайки (А. Словник української мови у 20 томах