консерваторія

КОНСЕРВАТО́РІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад.

Антося радила Ваті їхати до Києва і вчитись в консерваторії (Н.-Лев., IV, 1956, 185);

Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику (Коб., III, 1956, 301);

Скінчивши в 1869 році консерваторію, Лисенко оселюється на постійне життя в Києві (Іст. укр. музики, 1922, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консерваторія — консервато́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. консерваторія — -ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консерваторія — (іт. conservatorio, від лат. conservo — охороняти, зберігати) — в Італії XVI ст. заклад на кшалт інтернату, де діти — сироти навчались ремесел, а також музики з метою підготовки співаків для церковних хорів. Словник-довідник музичних термінів
  4. консерваторія — КОНСЕРВАТО́РІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад. – Я, Льольо, не скінчила консерваторії – і я не передам тонких нюансів моєї симфонії (М. Словник української мови у 20 томах
  5. консерваторія — син. конса, консерва. Словник жарґонної лексики української мови
  6. консерваторія — консервато́рія (італ. conservatorio, спочатку – притулок, від лат. conservo – зберігаю) вищий музичний навчальний заклад. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. консерваторія — Консервато́рія, -рії, -рією; -то́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. консерваторія — (італ. — збереження) Споруда навчального закладу, де отримують вищу освіту музиканти. Відзначається специфічним розплануванням, поєднанням класів для індивідуальних занять і залів для концертних виступів. Архітектура і монументальне мистецтво