контокорент
КОНТОКОРЕ́НТ, у, ч., фін. У капіталістичних країнах — єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку.
Банк позбавлений змоги відкрити окремий контокорент офіціального агентства (Кулик, Записки консула, 1958, 197).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контокорент — контокоре́нт іменник чоловічого роду єдиний рахунок банку з клієнтом Орфографічний словник української мови
- контокорент — У. Єдиний рахунок, на якому відбито всі операції банку з клієнтом. Пох. контокорентний. Літературне слововживання
- контокорент — -у, ч., фін. Єдиний рахунок, що його відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контокорент — КОНТОКОРЕ́НТ, у, ч., фін. Єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку. В англо-саксонських країнах застосовують форму короткострокового кредитування – овердрафт... Словник української мови у 20 томах
- контокорент — (англ. current account) єдиний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. На к. відбиваються, з одного боку, позички банку і всі платежі з рахунка, що банк проводить за дорученням клієнта, з другого –... Економічний словник
- контокорент — контокоре́нт (від італ. conto corrente – поточний рахунок) в капіталістичних країнах єдиний рахунок, де облічують усі кредитні й розрахункові операції банку з клієнтом, Інша назва – контокорентний рахунок. Словник іншомовних слів Мельничука
- контокорент — рос. контокоррент (від італ. conto corrente — поточний рахунок) — єдиний універсальний рахунок, через який проводять усі кредитні розрахункові операції банку з клієнтом. Інша назва — контокорентний рахунок. Eкономічна енциклопедія