контрактація
КОНТРАКТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Складання угоди, контракту на одержання або використання кого-, чого-небудь.
2. Форма заготівлі сільськогосподарських продуктів на підставі договорів, які укладають щороку заготівельні організації з колгоспами та колгоспниками про вироблення цих продуктів і продаж їх державі.
Контрактація не просто організовувала збут сільськогосподарської продукції, а й пов’язувала цю справу з організацією виробництва (Наука.., 4, 1960, 32);
Контрактація льону,
// Система набору робітників на яку-небудь державну роботу на підставі наперед укладених договорів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрактація — контракта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контрактація — -ї, ж. 1》 Складання угоди, контракту на одержання або використання кого-, чого-небудь. 2》 Система набору робітників на яку-небудь державну роботу на підставі наперед укладених договорів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрактація — КОНТРАКТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. контрактува́ти... Словник української мови у 20 томах
- контрактація — (англ. сопtracting) укладання контракту, договору між підприємствами, які виробляють продукцію, і організаціями, які заготовляють і збувають її. Економічний словник
- контрактація — контракта́ція укладення з ким-небудь контракту, договору. В СРСР К. – одна з форм державних заготівель сільськогосподарської продукції. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрактація — Контракта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контрактація — рос. контрактация укладання договору між підприємствами, що виготовляють продукцію, та організаціями, які заготовляють і збувають цю продукцію. В загальному випадку під К. розуміють укладання будь-якого договору. Eкономічна енциклопедія