1. Словник української мови в 11 томах

контрастувати

КОНТРАСТУВА́ТИ, у́є, недок., з ким — чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось.

Неприродна лагідність прикро контрастувала з попереднім диким і грізним тоном (Фр., VIII, 1952, 115);

Його ясно-блакитні, майже безбарвні очі дивно контрастували з обвітреним червоним обличчям (Собко, Нам спокій.., 1959, 87);

Характерною рисою архітектури житла є також принцип контрасту.. Так, наприклад, загальний ясний тон пофарбування стін контрастує з темним кольором даху, від чого стіна здається ще світлішою (Жилий буд. колгоспника, 1956, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрастувати — контрастува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. контрастувати — -ує, недок., з ким – чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрастувати — Противити, випротивити, напротивити, спротивити, упротивити, супротивляти, супротивити, противничати, напротивничати, спротивничати, упротивничити, противенствувати, спротивенствувати, упротивенствувати, протиставляти, протиставити, протиставлятися, протиставитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. контрастувати — КОНТРАСТУВА́ТИ, у́є, недок., з ким – чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось. Неприродна лагідність прикро контрастувала з попереднім диким і грізним тоном (І. Франко); Темний абажур залишав обличчя . Словник української мови у 20 томах